- дражнити
- —————————————————————————————дражни́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дражнити — дражню/, дра/жниш, недок., перех., розм. 1) Навмисне злити кого небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. 2) ким, чим. Насміхатися з кого небудь, вигадуючи образливі прізвиська. 3) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; … Український тлумачний словник
дражнити — ню, ниш, Пт. Дратувати, викликати гнів, дрочитися … Словник лемківскої говірки
дратувати — 1) (кого навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), роздратовувати, роздратувати, роздражнювати, роздражнити, дражнити, дратуватися (з ким і без додатка), дражнитися (з ким і без додатка), дрочити, дрочитися (з ким і без додатка),… … Словник синонімів української мови
10 гривен — … Википедия
дражнення — я, с. Дія за знач. дражнити … Український тлумачний словник
дражніння — я, с. Дія за знач. дражнити … Український тлумачний словник
дразнити — дразню/, дра/зниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражнити … Український тлумачний словник
дратувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2) Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Висміювати когось, беручи до… … Український тлумачний словник
жучити — чу, чиш, діал. Лякати, дражнити … Український тлумачний словник
задражнити — ажню/, а/жниш, док., перех. 1) Почати дражнити. 2) розм. Дражнячи, довести кого небудь до нестерпного стану, змучити … Український тлумачний словник